резус —
ре́зус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
резус —
-а, ч. Вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. було виявлено резус-фактор. Резус-негативний — такий, що не містить резус-фактора (про кров людини). || Який має таку кров. Резус-позитивний — який має резус-фактор (про кров людини). || Який має таку кров.
Великий тлумачний словник сучасної мови
резус —
РЕ́ЗУС, а, ч. 1. Вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. був виявлений резус-фактор. 2. розм. Те саме, що ре́зус-фа́ктор.
Словник української мови у 20 томах
резус —
ре́зус (лат. rhesus) вузьконоса мавпа родини мартишкових. Поширена переважно на півночі Індостану, Індокитаю та в Гімалаях. Розводять для медичних дослідів. Інша назва – макак бенгальський.
Словник іншомовних слів Мельничука
резус —
Вузьконоса мавпа, заселяє ліси Індокитаю, Індонезії, Гімалаїв та пд. Китаю; довж. тіла бл. 60 см, хвоста бл. 25 см.
Універсальний словник-енциклопедія
резус —
РЕ́ЗУС, а, ч. Вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. був виявлений резус-фактор.
Словник української мови в 11 томах