резус

ре́зус

-а, ч.

Вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. було виявлено резус-фактор.

Резус-негативний — такий, що не містить резус-фактора (про кров людини). || Який має таку кров.

Резус-позитивний — який має резус-фактор (про кров людини). || Який має таку кров.

Значення в інших словниках

1. резус — ре́зус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. резус — [резус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
3. резус — РЕ́ЗУС, а, ч. 1. Вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. був виявлений резус-фактор. 2. розм. Те саме, що ре́зус-фа́ктор.  Словник української мови у 20 томах
4. резус — ре́зус (лат. rhesus) вузьконоса мавпа родини мартишкових. Поширена переважно на півночі Індостану, Індокитаю та в Гімалаях. Розводять для медичних дослідів. Інша назва – макак бенгальський.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. резус — Вузьконоса мавпа, заселяє ліси Індокитаю, Індонезії, Гімалаїв та пд. Китаю; довж. тіла бл. 60 см, хвоста бл. 25 см.  Універсальний словник-енциклопедія
6. резус — РЕ́ЗУС, а, ч. Вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. був виявлений резус-фактор.  Словник української мови в 11 томах