Орфоепічний словник української мови

рецептор

реце́птор

[реицептор]

-ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рецептор — реце́птор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рецептор — -а, ч., фізіол. Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття. Клітинні рецептори — ділянки клітинної оболонки, молекулярна структура яких характеризується вибірковою спорідненістю до деяких речовин, здатністю вступати з ними в хімічну взаємодію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рецептор — РЕЦЕ́ПТОР, а, ч., фізл. Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття. Всякий аналізатор складається з трьох частин: органа чуття (рецептора), доцентрових нервів і відповідних ділянок мозку (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. рецептор — РЕЦЕ́ПТОР, а, ч., фізл. Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття. Всякий аналізатор складається з трьох частин: органу чуття (рецептора), доцентрових нервів і відповідних ділянок мозку (Психол.  Словник української мови в 11 томах