Рибалка —
Риба́лка іменник жіночого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
рибалка —
Рибар, риболов, д. рибак; (з неводом) невідник; ОРН. чайка.
Словник синонімів Караванського
рибалка —
Коли рибалки їздять на рибалку «Коли ж ми поїдемо нарешті на рибалку?» — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: «Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
рибалка —
-и. 1》 ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. 2》 тільки одн., ж., розм. Те саме, що риболовля. 3》 тільки ж., діал. Чайка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рибалка —
РИБА́ЛКА, и. 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” (П. Гулак-Артемовський); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів.
Словник української мови у 20 томах
рибалка —
ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І.
Словник синонімів української мови
рибалка —
РИБА́ЛКА, и, 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів.
Словник української мови в 11 томах