ритуальний —
-а, -е, книжн. Пов'язаний з ритуалом. || Признач. для ритуалу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ритуальний —
РИТУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Пов'язаний з ритуалом. Хитрувато-скорботне обличчя Самсонова, швидке бубоніння, ритуальні жести – все це так розсмішило Олеся, що він не втримався й голосно зареготав (Ю. Бедзик); Опинившися коло стола, Федір Іполитович ..
Словник української мови у 20 томах
ритуальний —
ритуа́льний (лат. ritualis, від ritus – обряд, звичай) пов’язаний з виконанням якого-небудь обряду.
Словник іншомовних слів Мельничука
ритуальний —
ОБРЯДО́ВИЙ (пов'язаний з обрядом), РИТУА́ЛЬНИЙ, ОБРЯ́ДНИЙ рідше; САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ, САКРА́ЛЬНИЙ книжн. (перев. про релігійний обряд). Обрядовий весільний хліб — коровай; Пишна декорація ритуальної дії зачаровує лише бідних, темних людей.. Пихливе панство не звертає на неї уваги (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови
ритуальний —
Ритуа́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ритуальний —
РИТУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Пов’язаний з ритуалом. Хитрувато-скорботне обличчя Самсонова, швидке бубоніння, ритуальні жести — все це так розсмішило Олеся, що він не втримався й голосно зареготав (Ю. Бедзик, Вогонь..
Словник української мови в 11 томах