розбуркуватися

розбу́ркуватися

[ро^узбуркувати^ес'а]

-уйус'а, -уйе^іс':а, -уйе^іц':а, -уйуц':а

Значення в інших словниках

1. розбуркуватися — розбу́ркуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розбуркуватися — -уюся, -уєшся, недок., розбуркатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Прокидатися від сну. 2》 перен. Виходити зі стану спокою, задуми і т. ін. 3》 перен. Пробуджуватися до дії, ставати діяльним, активним. || Пробуджуватися, виявлятися (про почуття, думки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбуркуватися — РОЗБУ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Прокидатися від сну. Поки одні ще дрімали.., інші прокидалися вже .. По дворах скрипіли двері, ворота, де-не-де зачорніли вже людські постаті. Село розбуркувалося (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. розбуркуватися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
5. розбуркуватися — РОЗБУ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Прокидатися від сну. Поки одні ще дрімали.., інші прокидалися вже.. По дворах скрипіли двері, ворота, де-не-де зачорніли вже людські постаті. Село розбуркувалося (Гр.  Словник української мови в 11 томах