Значення в інших словниках
-
розважати —
Розважа́ти: — (слова) роздумувати [XIII] — роздумувати [2] — роздумувати, розмірковувати [V,XII]
Словник з творів Івана Франка
-
розважати —
(займати когось розвагами) забавляти, втішати.
Словник синонімів Полюги
-
розважати —
розважа́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
розважати —
Забавляти, веселити <�серце>, звеселяти, потішати, розвеселяти, (дитя) тішити; (у горі) РОЗРАДЖУВАТИ, заспокоювати, втішати; (нудьгу) розвіювати, розганяти; (головою) розмірковувати, міркувати, роздумувати, жм. розкидати; (з...
Словник синонімів Караванського
-
розважати —
-аю, -аєш і рідко розважувати -ую, -уєш, недок., розважити, -жу, -жиш, док. 1》 перех. Звертаючись до кого-небудь із розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. || Заспокоювати, втішати у горі, нещасті і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розважати —
РОЗВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗВА́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., РОЗВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. кого, що. Займаючи кого-небудь розмовами, справами і т. ін., відвертати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного.
Словник української мови у 20 томах
-
розважати —
розважа́ти розмірковувати, роздумувати (ср, ст): У часі Великого посту розваж, християнине, чи гідно ти живеш (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
розважати —
ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О.
Словник синонімів української мови
-
розважати —
Розважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, -жа́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розважати —
РОЗВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗВА́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., РОЗВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Займаючи кого-небудь розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного.
Словник української мови в 11 томах
-
розважати —
Розважа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. розважити, -жу, -жиш, гл. Утѣшать, утѣшить, развлекать, развлечь. Іди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її. МВ. І. 143. У бандурку виграває і сам себе розважає. Мет. 73.
Словник української мови Грінченка