Значення в інших словниках
-
розгин —
ро́зги́н іменник чоловічого роду дія
Орфографічний словник української мови
-
розгин —
РОЗГИН – РОЗГІН Розгин, -у. Випрямлення, розправлення чогось: працювати без розгину. Розгін, -гону. Розбіг: набрати розгону, проскочити з розгону.
Літературне слововживання
-
розгин —
-у, ч. Дія за знач. розгинати. Без розгину — не розгинаючи спини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розгин —
РОЗГИ́Н, у, ч. Дія за знач. розгина́ти. (1) Без розги́ну – не розгинаючи спини. Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
-
розгин —
РОЗГИ́Н, у, ч. Дія за знач. розгина́ти. Без розги́ну — не розгинаючи спини. Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться (Рильський, Поеми, 1957, 234).
Словник української мови в 11 томах