розгорнутий —
розго́рнутий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
розгорнутий —
розгорнений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгорнути. || розгорнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Випрямлений, розправлений. || Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.). 3》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розгорнутий —
РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгорну́ти. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Г.
Словник української мови у 20 томах
розгорнутий —
ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ...
Словник синонімів української мови
розгорнутий —
Розго́рнений і розго́рнутий
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розгорнутий —
РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгорнути. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Епік, Тв.
Словник української мови в 11 томах