ряса —
ря́са іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ряса —
Верхній повсякденний одяг чорного та білого духівництва, що являє собою довге вбрання з широкими рукавами
Словник церковно-обрядової термінології
ряса —
-и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ряса —
РЯ́СА, и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп .. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (М.
Словник української мови у 20 томах
ряса —
РЯ́СА (верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами в православного духовенства), РЕВЕРЕ́НДА заст. В довгійрясі по келії Старий чернець ходить (Т. Шевченко); Довга нова реверенда лежала на нім (о. Ілії) як вилита (І. Франко).
Словник синонімів української мови
ряса —
РЯ́СА, и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп.. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
ряса —
Ряса, -си ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Словник української мови Грінченка