ряса
РЯ́СА, и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства.
Осторонь стояв піп.. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377);
Підвода зупинилась, і піп, розколихуючи темінь ряси й камилавки, почав обережно спускатися на землю (Стельмах, II, 1962, 271);
*У порівн. Сутінки загасили вже червону смугу зорі, і на окопи, мов чорна ряса монашки, впала ніч (Панч, 1, 1956, 127).
Словник української мови (СУМ-11)