Значення в інших словниках
-
річниця —
річни́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
річниця —
Роковини, знаменна дата; (чиєїсь діяльности) ювілей.
Словник синонімів Караванського
-
річниця —
див. іменини
Словник синонімів Вусика
-
річниця —
-і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
річниця —
РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження? (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
-
річниця —
РІЧНИ́ЦЯ (календарна дата, коли закінчується рік від якоїсь події); РОКОВИ́НИ, ЮВІЛЕ́Й (така дата, перев. обчислювана десятиріччями, століттями тощо). (Горленко (Лисенку):) Ви святкуєте річницю Шевченка... нелегально?...
Словник синонімів української мови
-
річниця —
Річни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
річниця —
РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. 7 листопада, в третю річницю Жовтневої революції, в усіх присиваських селах, запруджених військами,..
Словник української мови в 11 томах