річниця —
[р'ічниц'а] -ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови
річниця —
-і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події.
Великий тлумачний словник сучасної мови
річниця —
РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження? (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
річниця —
РІЧНИ́ЦЯ (календарна дата, коли закінчується рік від якоїсь події); РОКОВИ́НИ, ЮВІЛЕ́Й (така дата, перев. обчислювана десятиріччями, століттями тощо). (Горленко (Лисенку):) Ви святкуєте річницю Шевченка... нелегально?...
Словник синонімів української мови
річниця —
РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. 7 листопада, в третю річницю Жовтневої революції, в усіх присиваських селах, запруджених військами,..
Словник української мови в 11 томах