Словник синонімів Караванського

річниця

Роковини, знаменна дата; (чиєїсь діяльности) ювілей.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. річниця — річни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. річниця — див. іменини  Словник синонімів Вусика
  3. річниця — [р'ічниц'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
  4. річниця — -і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. річниця — РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження? (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  6. річниця — РІЧНИ́ЦЯ (календарна дата, коли закінчується рік від якоїсь події); РОКОВИ́НИ, ЮВІЛЕ́Й (така дата, перев. обчислювана десятиріччями, століттями тощо). (Горленко (Лисенку):) Ви святкуєте річницю Шевченка... нелегально?...  Словник синонімів української мови
  7. річниця — Річни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. річниця — РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. 7 листопада, в третю річницю Жовтневої революції, в усіх присиваських селах, запруджених військами,..  Словник української мови в 11 томах