річниця

Значення в інших словниках

1. річниця — річни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. річниця — див. іменини Словник синонімів Вусика
3. річниця — [р'ічниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
4. річниця — -і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. річниця — РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження? (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
6. річниця — РІЧНИ́ЦЯ (календарна дата, коли закінчується рік від якоїсь події); РОКОВИ́НИ, ЮВІЛЕ́Й (така дата, перев. обчислювана десятиріччями, століттями тощо). (Горленко (Лисенку):) Ви святкуєте річницю Шевченка... нелегально?... Словник синонімів української мови
7. річниця — Річни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. річниця — РІЧНИ́ЦЯ, і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події. 7 листопада, в третю річницю Жовтневої революції, в усіх присиваських селах, запруджених військами,.. Словник української мови в 11 томах