річний
(ярмарок) роковий, щорічний; (- свято) з. рочистий.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- річний — річни́й 1 прикметник від: рік річни́й 2 прикметник річковий рідко Орфографічний словник української мови
- річний — [р'ічний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- річний — I -а, -е. 1》 Стос. до року (у 1, 2 знач.). Річна оцінка. || Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік. Річне виробництво електроенергії. || Який виростає, з'являється протягом року. || Який триває рік. || Розрахований на рік. Річна аспірантура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- річний — РІЧНИ́Й¹, а́, е́. 1. Стос. до року (у 1, 2 знач.). Щодо посади в Чернігові, то я охоче взяв би її на умовах 800–900 карб. річної платні (М. Коцюбинський); Річна оцінка; // Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік. Словник української мови у 20 томах
- річний — ЩОРІ́ЧНИЙ (який буває, відбувається раз на рік), РІЧНИ́Й, ПОРІ́ЧНИЙ, РОКОВИ́Й рідко. От завтра відпливає щорічна традиційна екскурсія Дніпром до Канева, на могилу Тараса Шевченка (Ю. Словник синонімів української мови
- річний — Рі́чний, -на, -не (від рік) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- річний — РІЧНИ́Й¹, а́, е́. 1. Стос. до року (у 1, 2 знач.). Щодо посади в Чернігові, то я охоче взяв би її на умовах 800-900 карб. річної платні (Коцюб., III, 1956, 130); Річна оцінка; // Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік. Словник української мови в 11 томах
- річний — Річний, -а, -е Годовой. Річна плата. Левиц. І. 214. Словник української мови Грінченка