річний

РІЧНИ́Й¹, а́, е́.

1. Стос. до року (у 1, 2 знач.).

Щодо посади в Чернігові, то я охоче взяв би її на умовах 800-900 карб. річної платні (Коцюб., III, 1956, 130);

Річна оцінка;

// Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік.

Бачили люди і те, що своєю чергою у небі Все обертається, зміни річні постають невідхильно, Та неспроможні були пояснити ті явища дивні (Зеров, Вибр., 1966, 199);

Річне виробництво електроенергії;

// Який виростає, з’являється протягом року.

Ожина сиза — це багаторічна напівкущова рослина з річними гілками дугоподібно вигнутими, вкритими дрібними колючками (Лікар. рослини.., 1958, 104);

// Який триває рік.

Шевченко з гарячковою швидкістю накидав після річної перерви свою першу невільницьку акварель (Тулуб, В степу.., 1964, 251);

// Розрахований на рік.

Люди, не гаючи цінного часу, Скошують море трави: Роблять річні і дворічні запаси Силосу, Сіна… (С. Ол., Вибр., 1959, 283);

Багато підприємств достроково виконали річні плани (Рад. Укр., 5.XI 1952, 1);

Річна аспірантура; Річна норма;

// Який охоплює, висвітлює роботу за рік.

Мазур склав річний звіт (Жур., Звич. турботи, 1960, 223);

// Надрукований за рік.

В унікальній споруді із скла і бетону один над одним здіймаються 19 ярусів. Близько 22 мільйонів книг, журналів та річних комплектів газет зберігається тут (Рад. Укр., І.VІІ 1962, 4).

∆ Річні́ кі́льця див. кільце́.

2. Який буває раз на рік, щороку.

Він оце тільки повернувся з університету після урочистого річного акту. Як ректорові й професору російської словесності, йому довелося виступити з великою промовою (Тулуб, В степу.., 1964, 227).

РІЧНИ́Й², а́, е́, рідко. Те саме, що річкови́й 1.

В одному селі знайшов-таки, [Іван] тіло.. Се не Марічка була, а якийсь мокрий лантух, синя кривава маса, стерта річним камінням, як у млині… (Коцюб., II, 1955, 332);

Перша панночка гарненька, в косах у неї лелії річні (Л. Укр., II, 1951, 45);

Сезон тих бійок припадав особливо на місяці червень і липень, час річної купелі (Фр., IV, 1950, 241).