річний

РІЧНИ́Й¹, а́, е́.

1. Стос. до року (у 1, 2 знач.).

Щодо посади в Чернігові, то я охоче взяв би її на умовах 800–900 карб. річної платні (М. Коцюбинський);

Річна оцінка;

// Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік.

Бачили люди і те, що своєю чергою у небі Все обертається, зміни річні постають невідхильно, Та неспроможні були пояснити ті явища дивні (М. Зеров);

Річне виробництво електроенергії;

// Який виростає, з'являється протягом року.

Ожина сиза – це багаторічна напівкущова рослина з річними гілками, дугоподібно вигнутими, вкритими дрібними колючками (з наук. літ.);

// Який триває рік.

Шевченко з гарячковою швидкістю накидав після річної перерви свою першу невільницьку акварель (З. Тулуб);

// Розрахований на рік.

Люди, не гаючи цінного часу, Скошують море трави: Роблять річні і дворічні запаси Силосу, Сіна... (С. Олійник);

Річна аспірантура; Річна норма;

// Який охоплює, висвітлює роботу за рік.

Мазур склав річний звіт (С. Журахович);

// Надрукований за рік.

В унікальній споруді із скла і бетону один над одним здіймаються 19 ярусів. Близько 22 мільйонів книг, журналів та річних комплектів газет зберігається тут (з газ.).

2. Який буває раз на рік, щороку.

Він оце тільки повернувся з університету після урочистого річного акту. Як ректорові й професору російської словесності, йому довелося виступити з великою промовою (З. Тулуб).

РІЧНИ́Й², а́, е́, рідко.

Те саме, що річкови́й 1.

В одному селі знайшов-таки [Іван] тіло .. Се не Марічка була, а якийсь мокрий лантух, синя кривава маса, стерта річним камінням, як у млині... (М. Коцюбинський);

Перша панночка гарненька, в косах у неї лелії річні (Леся Українка);

Сезон тих бійок припадав особливо на місяці червень і липень, час річної купелі (І. Франко).