річний

Значення в інших словниках

1. річний — річни́й 1 прикметник від: рік річни́й 2 прикметник річковий рідко Орфографічний словник української мови
2. річний — (ярмарок) роковий, щорічний; (- свято) з. рочистий. Словник синонімів Караванського
3. річний — [р'ічний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. річний — I -а, -е. 1》 Стос. до року (у 1, 2 знач.). Річна оцінка. || Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік. Річне виробництво електроенергії. || Який виростає, з'являється протягом року. || Який триває рік. || Розрахований на рік. Річна аспірантура. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. річний — РІЧНИ́Й¹, а́, е́. 1. Стос. до року (у 1, 2 знач.). Щодо посади в Чернігові, то я охоче взяв би її на умовах 800–900 карб. річної платні (М. Коцюбинський); Річна оцінка; // Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік. Словник української мови у 20 томах
6. річний — ЩОРІ́ЧНИЙ (який буває, відбувається раз на рік), РІЧНИ́Й, ПОРІ́ЧНИЙ, РОКОВИ́Й рідко. От завтра відпливає щорічна традиційна екскурсія Дніпром до Канева, на могилу Тараса Шевченка (Ю. Словник синонімів української мови
7. річний — РІЧНИ́Й¹, а́, е́. 1. Стос. до року (у 1, 2 знач.). Щодо посади в Чернігові, то я охоче взяв би її на умовах 800-900 карб. річної платні (Коцюб., III, 1956, 130); Річна оцінка; // Який здійснюється, відбувається і т. ін. за рік. Словник української мови в 11 томах
8. річний — Річний, -а, -е Годовой. Річна плата. Левиц. І. 214. Словник української мови Грінченка