самобутність

самобу́тність

[само^убут(')н'іс'т']

-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. самобутність — самобу́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самобутність — -ності, ж. Властивість за знач. самобутній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самобутність — САМОБУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самобу́тній. Сильний талант збагачується від інших і зберігає самобутність, що живиться соками рідної землі, подихом історії, життям народу (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. самобутність — Самобу́тність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. самобутність — САМОБУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самобу́тній. Сильний талант збагачується від інших і зберігає самобутність, що живиться соками рідної землі, подихом історії, життям народу (Літ. Укр., 25.  Словник української мови в 11 томах
6. самобутність — рос. самобытность своєрідність, самостійність у розвитку, в культурі, духовності, звичаях, обрядах, традиціях (на противагу наслідуванню).  Eкономічна енциклопедія