світлий —
-а, -е. 1》 Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). 2》 Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). 3》 Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором.
Великий тлумачний словник сучасної мови
світлий —
СВІ́ТЛИЙ, а, е. 1. Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). Що вони росли та виростали, то вони пильніш поглядали [на шлях]. І раненько-ранком при світлому сонечку, і пізненько ввечері при зореньках іскристих (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
світлий —
світлий : ◊ світла голова́ → голова ◊ Світлий вівторок церк. третій день Великодніх свят ◊ Світлий понеділок церк. другий день Великодніх свят||Обливаний понеділок, Поливаний понеділок ◊ Світлий четве́р церк. четвер напередодні Страсної п'ятниці; спомин Тайної Вечері||Страсті
Лексикон львівський: поважно і на жарт
світлий —
сві́тле о́ко у кого. Хтось порядний, чесний, безкомпромісний, справедливий і т. ін. — Правда, що вклали ми в землю Всі сили й уміння, Світле в нас око за себе І чисте сумління (І. Вирган).
Фразеологічний словник української мови
світлий —
РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...
Словник синонімів української мови
світлий —
Сві́тлий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
світлий —
СВІ́ТЛИЙ, а, е. 1. Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). Що вони росли та виростали, то вони пильніш поглядали [на шлях]. І раненько-ранком при світлому сонечку, і пізненько ввечері при зореньках іскристих (Вовчок, І, 1955, 309).
Словник української мови в 11 томах