світлий
сві́тлий
-а, -е.
1》 Який випромінює яскраве світло (про джерело світла).
2》 Добре освітлений, наповнений світлом.
|| Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення).
3》 Не темного кольору.
|| Менш насичений порівняно з основним кольором.
4》 Чистий, прозорий (про рідину, скло і т. ін.).
|| Високий, ясний, чистого тембру (про голос, звуки і т. ін.).
5》 перен. Нічим не засмучений; радісний, щасливий.
|| Приємний, радісний (про почуття, настрій).
|| у знач. ім. світле, -лого, с. Приємне, радісне почуття, радісний настрій.
|| Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло).
|| Неглибокий за ступенем вияву; легкий.
6》 перен. Нічим не затьмарений; спокійний.
|| Який виражає умиротворення, заспокоєність, упокорення.
7》 перен. Який має високі моральні якості; благородний.
|| у знач. ім. світле, -лого, с. Символ істини, розуму, освіти або радості, щастя.
|| Який виражає чистоту, щирість почуттів, прагнень.
8》 перен. Ясний, логічний, чіткий (про розум, думки і т. ін.).
Світла голова — а) (у кого) розумна голова; б) (хто) розумна людина.
9》 заст., нар.-поет. Вживається як постійний епітет (звичайно до сл. цар, князь, боярин, а також при сл. рай).
|| Вельможний, знатний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови