Орфоепічний словник української мови

синдром

синдро́м

[сиендром]

-му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синдром — синдро́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. синдром — -у, ч., мед. Комплекс характерних для певного захворювання симптомів. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — смертельно небезпечне захворювання, при якому внаслідок ураження лімфатичної системи руйнується імунна система хворого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синдром — СИНДРО́М, у, ч., мед. Комплекс характерних для певного захворювання симптомів. Значне місце в роботах наших медичних психологів було приділено психологічному аналізові розладів мовлення і різноманітних синдромів афазії (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. синдром — синдро́м (від грец. σύνδρομος – той, що разом біжить) сполучення ознак, симптомів, характерних для якого-небудь захворювання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. синдром — СИНДРО́М, у, ч., мед. Комплекс характерних для певного захворювання симптомів. Значне місце в роботах радянських медичних психологів було приділено психологічному аналізові розладів мовлення і різноманітних синдромів афазії (Рад. психол. наука..  Словник української мови в 11 томах