синдром
СИНДРО́М, у, ч., мед. Комплекс характерних для певного захворювання симптомів.
Значне місце в роботах радянських медичних психологів було приділено психологічному аналізові розладів мовлення і різноманітних синдромів афазії (Рад. психол. наука.., 1958, 451);
При гострому променевому синдромі в ендокринних органах виявляються послідовні зміни, які свідчать про значні порушення їх функціональної діяльності (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 76);
Гормональна терапія дає змогу більш-менш нормалізувати розвиток дитини з синдромом Шерешевського-Тернера, що супроводиться рядом дефектів (Наука.., 12, 1971, 11).
Словник української мови (СУМ-11)