сніданок —
сніда́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
сніданок —
-нку, ч. 1》 Їжа, признач. для споживання вранці. 2》 Те саме, що снідання 1), 3》 || у знач. присл. сніданком. Коли снідають. Добрий сніданок — останні години ранкової пори. Другий сніданок — а) їжа, признач. для споживання незадовго до обіду; б) час незадовго до обіду, признач. для споживання їжі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сніданок —
СНІДА́НОК, нку, ч. 1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (М. Коцюбинський); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (З.
Словник української мови у 20 томах
сніданок —
Сніданок — перехватка, а грунт — обід. В обід людина з’їдає більшу частину своєї їжі. То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи. Нарікає лінивий.
Приповідки або українсько-народня філософія
сніданок —
відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл. Убити, згубити кого-небудь. — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
сніданок —
СНІДА́НОК, нку, ч. 1. Їжа, признач. для споживання вранці. З’їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Коцюб., II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Тулуб, В степу..
Словник української мови в 11 томах
сніданок —
Сніданок, -нку м. Завтракъ.
Словник української мови Грінченка