Сотник —
Со́тник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
сотник —
-а, ч., іст. 1》 В Україні у 16-18 ст. – особа, яка очолювала сотню (у 5 знач.), обиралася спершу козаками, а згодом призначалася гетьманом або царем. 2》 Те саме, що сотенний 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
сотник —
СО́ТНИК, а, ч. 1. Особа, яка очолювала сотню військову та адміністративно-територіальну одиницю на Україні в 17–18 ст. – сотню призначалася гетьманом або царем.
Словник української мови у 20 томах
сотник —
СО́ТНИК, а, ч. 1. На Україні в XVI-XVIII ст.— особа, яка очолювала сотню (у 5 знач.), обиралася спочатку козаками, а згодом призначалася гетьманом або царем.
Словник української мови в 11 томах
сотник —
Со́тник, -ка Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ном. ум. сотничок.
Словник української мови Грінченка