спиратися —
Чи можна вважати взаємозамінними дієслова спиратися й опиратися? Ні, не можна. На сучасному етапі розвитку літературної мови дуже помітна тенденція розрізняти семантику цих слів: спиратися і в прямому, і в переносному значенні...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
спиратися —
спира́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
спиратися —
(- худобу) збиватися, тиснутися; (- дух) затримуватися; (на руку) опиратися, спинатися, злягати; (об що) підпирати плечима що; (на закон) посилатися, базуватися <�ґрунтуватися> на чому; (на маси) мати підпору серед кого.
Словник синонімів Караванського
спиратися —
-аюся, -аєшся, недок., спертися і зіпертися, зіпруся, зіпрешся; мин. ч. сперся, сперлася, сперлося і зіперся, зіперлася, зіперлося; наказ. сп. зіприся; док. 1》 Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спиратися —
СПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПЕ́РТИСЯ, ЗІПЕ́РТИСЯ, зіпру́ся, зіпре́шся; мин. ч. спе́рся, спе́рлася, лося і зіпе́рся, пе́рлася, лося; наказ. сп. зіпри́ся; док. 1. Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт.
Словник української мови у 20 томах
спиратися —
спира́тися / спе́ртися на плече́ чиє, кого і без додатка. Знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
спиратися —
ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док.
Словник синонімів української мови
спиратися —
СПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПЕ́РТИСЯ і ЗІПЕ́РТИСЯ, зіпру́ся, зіпре́шся; мин. ч. спе́рся, спе́рлася, лося і зіпе́рся, пе́рлася, лося; наказ. сп. зіпри́ся; док. 1. Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт.
Словник української мови в 11 томах