спиратися
спира́тися
-аюся, -аєшся, недок., спертися і зіпертися, зіпруся, зіпрешся; мин. ч. сперся, сперлася, сперлося і зіперся, зіперлася, зіперлося; наказ. сп. зіприся; док.
1》 Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт.
|| Затримуватися, спричиняючи відчуття болю у грудях, утруднюючи дихання (про дух, зітхання і т. ін.).
2》 Притулятися, прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину своєї ваги.
|| Використовувати що-небудь як опору; упиратися.
|| Мати якусь опору, підпірку.
3》 перен. Знаходити підтримку у чому-небудь, викликати співчуття у когось.
|| Використовуючи як доказ, зразок, мати основою щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови