сповнений —
сповнений – наповнений Сповнений здебільшого сполучається зі словами абстрактного значення, що виражають моральний стан, емоції людини, та керує родовим відмінком.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
сповнений —
спо́внений 1 прикметник наповнений спо́внений 2 дієприкметник виконаний; охоплений розм.
Орфографічний словник української мови
сповнений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сповнити. 2》 у знач. прикм. Наповнений по вінця, заповнений до краю. 3》 у знач. прикм., чого. Повний чого-небудь; у якому немає вільного місця, все зайняте чимсь. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сповнений —
СПО́ВНЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до спо́внити. Старий мечет, сповнений нині так густо зерном, як колись правовірними за панування турків, був чорний од чорних згадок про криваві події (М.
Словник української мови у 20 томах
сповнений —
Спо́внений, -на, -не чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сповнений —
СПО́ВНЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спо́внити. Старий мечет, сповнений нині так густо зерном, як колись правовірними за панування турків, був чорний од чорних згадок про криваві події (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах