сповнений
спо́внений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сповнити.
2》 у знач. прикм. Наповнений по вінця, заповнений до краю.
3》 у знач. прикм., чого. Повний чого-небудь; у якому немає вільного місця, все зайняте чимсь.
|| перен. Насичений, просякнутий, переповнений чим-небудь.
|| перен. Який виражає яке-небудь сильне почуття, переживання і т. ін. (про очі, погляд, вираз обличчя тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови