1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сповнений

спо́внений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сповнити.

2》 у знач. прикм. Наповнений по вінця, заповнений до краю.

3》 у знач. прикм., чого. Повний чого-небудь; у якому немає вільного місця, все зайняте чимсь.

|| перен. Насичений, просякнутий, переповнений чим-небудь.

|| перен. Який виражає яке-небудь сильне почуття, переживання і т. ін. (про очі, погляд, вираз обличчя тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповнений — сповнений – наповнений Сповнений здебільшого сполучається зі словами абстрактного значення, що виражають моральний стан, емоції людини, та керує родовим відмінком. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. сповнений — спо́внений 1 прикметник наповнений спо́внений 2 дієприкметник виконаний; охоплений розм. Орфографічний словник української мови
  3. сповнений — див. повний Словник синонімів Вусика
  4. сповнений — [споўнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. сповнений — СПО́ВНЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до спо́внити. Старий мечет, сповнений нині так густо зерном, як колись правовірними за панування турків, був чорний од чорних згадок про криваві події (М. Словник української мови у 20 томах
  6. сповнений — Спо́внений, -на, -не чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сповнений — СПО́ВНЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спо́внити. Старий мечет, сповнений нині так густо зерном, як колись правовірними за панування турків, був чорний од чорних згадок про криваві події (Коцюб. Словник української мови в 11 томах