сполоханий

споло́ханий

[сполохани^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. сполоханий — споло́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. сполоханий — див. зляканий; схвильований  Словник синонімів Вусика
3. сполоханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сполохати. 2》 у знач. прикм.Занепокоєний, збентежений, стурбований; охоплений страхом, переляком, тривогою. || Якого сполохали, зігнали з місця. || Який виражає страх, переляк, тривогу. || Сповнений тривоги, переляку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сполоханий — СПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до споло́хати. Моя жінка, сполохана стогоном із спальні, метнулась туди (М. Коцюбинський); Сполоханий світлом, хижак звів голову й пильно дивився у віконце (М. Трублаїні); Сполохане людьми дике птаство шугало в небі.  Словник української мови у 20 томах
5. сполоханий — ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. сполоханий — Споло́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сполоханий — СПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до споло́хати. Моя жінка, сполохана стогоном із спальні, метнулась туди (Коцюб., І, 1955, 417); Сполоханий світлом, хижак звів голову й пильно дивився у віконце (Трубл., Шхуна..  Словник української мови в 11 томах
8. сполоханий — Сполоханий, -а, -е Испуганный, встревоженный. Деякі хлопці вискакують з вікон, як сполохані кури з сідала. Левиц. І. 41.  Словник української мови Грінченка