сполученість

сполу́ченість

[спо^улуче^ин'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. сполученість — сполу́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сполученість — -ності, ж. Стан за знач. сполучений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сполученість — СПОЛУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Здатність з'єднуватись, сполучатися чогоь (когось) з чимсь (кимсь). Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах