сполученість

сполу́ченість

-ності, ж.

Стан за знач. сполучений.

Значення в інших словниках

1. сполученість — сполу́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сполученість — [споулучеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. сполученість — СПОЛУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Здатність з'єднуватись, сполучатися чогоь (когось) з чимсь (кимсь). Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах