сполученість

СПОЛУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Здатність з'єднуватись, сполучатися чогоь (когось) з чимсь (кимсь).

Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей (з наук. літ.);

За ознакою “національність” відзначена тенденція наближення вивчених популяцій до панміксного стану. Про це свідчить зменшення показника шлюбної сполученості (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сполученість — сполу́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сполученість — [споулучеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. сполученість — -ності, ж. Стан за знач. сполучений.  Великий тлумачний словник сучасної мови