сполученість
СПОЛУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Здатність з'єднуватись, сполучатися чогоь (когось) з чимсь (кимсь).
Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей (з наук. літ.);
За ознакою “національність” відзначена тенденція наближення вивчених популяцій до панміксного стану. Про це свідчить зменшення показника шлюбної сполученості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сполученість — сполу́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сполученість — [споулучеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- сполученість — -ності, ж. Стан за знач. сполучений. Великий тлумачний словник сучасної мови