сполученість

сполу́ченість

-ності, ж.

Стан за знач. сполучений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполученість — сполу́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сполученість — [споулучеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. сполученість — СПОЛУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Здатність з'єднуватись, сполучатися чогоь (когось) з чимсь (кимсь). Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах