сполученість
сполу́ченість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сполученість — [споулучеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- сполученість — -ності, ж. Стан за знач. сполучений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сполученість — СПОЛУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Здатність з'єднуватись, сполучатися чогоь (когось) з чимсь (кимсь). Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах