сполученість
сполу́ченість
[споулучеин'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сполученість — сполу́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сполученість — -ності, ж. Стан за знач. сполучений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сполученість — СПОЛУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Здатність з'єднуватись, сполучатися чогоь (когось) з чимсь (кимсь). Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах