1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сполучений

сполу́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сполучити.

2》 у знач. прикм. Нерозривно пов'язаний з чим-небудь; який неодмінно супроводжує що-небудь інше.

3》 у знач. прикм. Об'єднаний, спільний.

4》 у знач. прикм., тех. Який перебуває у взаємодії, взаємно зв'язаний; спряжений. Сполучені ресори. Сполучені посудини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполучений — сполу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сполучений — СПОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сполучи́ти. В двері просунулось обличчя .. з двома золотими сережками з одного боку – одна в усі, друга – в ніздрі, – сполученими тонесеньким ланцюжком (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. сполучений — Сполу́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сполучений — СПОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сполучи́ти. В двері просунулось обличчя.. з двома золотими сережками з одного боку — одна в усі, друга — в ніздрі,— сполученими тонесеньким ланцюжком (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах