сполучатися

сполуча́тися

-аюся, -аєшся, недок., сполучитися, -лучуся, -лучишся, док.

1》 З'єднуючись частинами, перемішуючись, утворювати суміш; змішуватися.

|| Вступати в хімічну реакцію з чим-небудь (про елементи речовини).

|| Поєднуватися, пов'язуватися у взаємній відповідності, гармонії.

|| Міститися, поєднуватися одночасно в кому-, чому-небудь (про які-небудь риси, якості, властивості).

2》 Мати зв'язок з чим-небудь чи бути з'єднаним між собою; з'єднуватися.

3》 Збираючись разом, докупи, створювати одне ціле (колектив, гурт і т. ін.); з'єднуватися, об'єднуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполучатися — сполуча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сполучатися — СПОЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОЛУЧИ́ТИСЯ, лучу́ся, лу́чишся, док. 1. З'єднуючись частинами, перемішуючись, утворювати суміш; змішуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. сполучатися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ у що (утворювати одне ціле з яких-небудь окремих одиниць, ставати одним цілим), З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, СПОЛУЧА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, з'єдна́тися, організува́тися, згуртува́тися, сполучи́тися. Словник синонімів української мови
  4. сполучатися — СПОЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОЛУЧИ́ТИСЯ, лучу́ся, лу́чишся, док. 1. З’єднуючись частинами, перемішуючись, утворювати суміш; змішуватися. Словник української мови в 11 томах