сполучення
сполу́чення
-я, с.
1》 Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися.
2》 Зв'язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів пересування; можливість зв'язку з ким-, чим-небудь. Паралельне сполучення.
3》 рідко. Те саме, що сполука 1).
Реакція сполучення — хімічна реакція, внаслідок якої з атомів або молекул однієї, двох чи кількох речовин утворюються молекули одної нової речовини.
Фразеологічне сполучення — стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний неподільний і цілісний за значенням вислів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови