сполучений
сполу́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сполучити.
2》 у знач. прикм. Нерозривно пов'язаний з чим-небудь; який неодмінно супроводжує що-небудь інше.
3》 у знач. прикм. Об'єднаний, спільний.
4》 у знач. прикм., тех. Який перебуває у взаємодії, взаємно зв'язаний; спряжений. Сполучені ресори. Сполучені посудини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови