сполучений
СПОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до сполучи́ти.
В двері просунулось обличчя .. з двома золотими сережками з одного боку – одна в усі, друга – в ніздрі, – сполученими тонесеньким ланцюжком (Леся Українка);
Океани сполучені між собою і всі разом утворюють єдиний Світовий океан (з навч. літ.).
2. у знач. прикм. Нерозривно пов'язаний з чим-небудь; який неодмінно супроводжує що-небудь інше.
Він [писар] перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи, думав, чи не були вони сполучені з якимись інтересами благочинного, і не знаходив таких діл (І. Нечуй-Левицький);
Робота по копальнях земного воску в Бориславі тяжка, сполучена з великими небезпеками для людського життя (С. Ковалів);
Кождий виїзд у місто був сполучений з видатками, і для того вони рідко коли виїздили (О. Кобилянська).
3. у знач. прикм. Об'єднаний, спільний.
На той крик прибіг другий підмайстер, і оба сполученими силами кинулись на муляра (І. Франко);
Сполучене королівство Великобританії та Північної Ірландії розташоване на Британських островах (з навч. літ.).
4. у знач. прикм., техн. Який перебуває у взаємодії, взаємно зв'язаний; спряжений.
Деталі зі сполученими поверхнями;
В Японії фірми працюють за законами сполучених судин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)