Орфографічний словник української мови

сполучений

сполу́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сполучений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сполучити. 2》 у знач. прикм. Нерозривно пов'язаний з чим-небудь; який неодмінно супроводжує що-небудь інше. 3》 у знач. прикм. Об'єднаний, спільний. 4》 у знач. прикм., тех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сполучений — СПОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сполучи́ти. В двері просунулось обличчя .. з двома золотими сережками з одного боку – одна в усі, друга – в ніздрі, – сполученими тонесеньким ланцюжком (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  3. сполучений — Сполу́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сполучений — СПОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сполучи́ти. В двері просунулось обличчя.. з двома золотими сережками з одного боку — одна в усі, друга — в ніздрі,— сполученими тонесеньким ланцюжком (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах