Орфоепічний словник української мови

спорядитися

споряди́тися

[спор'адитиес'а]

-р'аджус'а, -дис':а, -диц':а, -д'ац':а; нак. -дис'а, -д'іц':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спорядитися — споряди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спорядитися — див. споряджатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спорядитися — СПОРЯДИ́ТИСЯ див. споряджа́тися.  Словник української мови у 20 томах
  4. спорядитися — ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь), ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  5. спорядитися — СПОРЯДИ́ТИСЯ див. споряджа́тися.  Словник української мови в 11 томах
  6. спорядитися — Споряджатися, -джаюся, -єшся сов. в. споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Готовиться, собираться, собраться, приготовляться, приготовиться; устраиваться. А далі ото вже й до весілля стали споряжаться. Рудч. Ск. І. 151. Ярмарок почав споряжатись. О. 1862. IX. 69.  Словник української мови Грінченка