Орфоепічний словник української мови

спорідненість

спорі́дненість

[споур’іднеин'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спорідненість — спорі́дненість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. спорідненість — -ності, ж. Абстр. ім. до споріднений. Спорідненість мов — структурна подібність мов, зумовлена їхнім походженням від спільної прамови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спорідненість — СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спорі́днений. Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту ..  Словник української мови у 20 томах
  4. спорідненість — Відносини, що пов'язують осіб, які походять від спільного предка; с. визначається в лініях: простій (предки — батьки, діди і т. д. і нащадки — діти, внуки і т. д.) і побічній (напр.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. спорідненість — СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спорі́днений. Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту..  Словник української мови в 11 томах