Орфоепічний словник української мови

стомитися

стоми́тися

[стомитиес'а]

стоумл'ус'а, -омиес':а, -омиец':а, -омл'ац':а; нак. -мис'а, стоум'іц':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стомитися — стоми́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. стомитися — СТОМИ́ТИСЯ див. сто́млюватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. стомитися — див. стомлюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стомитися — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
  5. стомитися — СТОМИ́ТИСЯ див. сто́млюватися.  Словник української мови в 11 томах
  6. стомитися — Стомля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Лог. 166. Не стомились міцні крила у молодого орляти. О. 1861. IV. 34.  Словник української мови Грінченка