стомлений

сто́млений

[стомле^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. стомлений — сто́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стомлений — СТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стоми́ти. Пан Адам був стомлений і мусив рано вставати (М. Коцюбинський); Держав солдат знамено і не падав, Увесь у ранах, стомлений украй... (В.  Словник української мови у 20 томах
3. стомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стомити. 2》 у знач. прикм. Який стомився, відчуває втому. || Перейнятий утомою. || Який виражає втому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).  Словник синонімів української мови
5. стомлений — Сто́млений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стомлений — СТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стоми́ти. Пан Адам був стомлений і мусив рано вставати (Коцюб., II, 1955, 248); Держав солдат знамено і не падав, Увесь у ранах, стомлений украй… (Бичко, Вогнище, 1959, 29)...  Словник української мови в 11 томах