1. Орфоепічний словник української мови

стомлений

сто́млений

[стомлеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стомлений — сто́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стомлений — СТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стоми́ти. Пан Адам був стомлений і мусив рано вставати (М. Коцюбинський); Держав солдат знамено і не падав, Увесь у ранах, стомлений украй... (В. Словник української мови у 20 томах
  3. стомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стомити. 2》 у знач. прикм. Який стомився, відчуває втому. || Перейнятий утомою. || Який виражає втому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови
  5. стомлений — Сто́млений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стомлений — СТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стоми́ти. Пан Адам був стомлений і мусив рано вставати (Коцюб., II, 1955, 248); Держав солдат знамено і не падав, Увесь у ранах, стомлений украй… (Бичко, Вогнище, 1959, 29)... Словник української мови в 11 томах