суб'єкт —
Суб'єкт: — продавець [21] — продавець, прикажчик у крамниці [IV] — торговий службовець, прикажчик, офіціант [V] — Суб’єкт — польськ. subiekt < лат.
Словник з творів Івана Франка
суб'єкт —
суб'є́кт 1 іменник чоловічого роду, істота про особу суб'є́кт 2 іменник чоловічого роду організація; предмет судження; підмет
Орфографічний словник української мови
суб'єкт —
(пізнання) ФІЛ. істота; КН. людина, особа, індивідуум, індивід, (підозрілий) ЖМ. тип, п. птах, птаха, сов. фрукт, риба; ГРАМ. підмет.
Словник синонімів Караванського
суб'єкт —
Особа, див. індивід, (грамат.) підмет
Словник чужослів Павло Штепа
суб'єкт —
СУБ'Є́КТ, а, ч. 1. філос. Істота, здатна до пізнання навколишнього світу, й до цілеспрямованої діяльності. Теорія пізнання не може абстрагуватися від тих суспільних і соціальних зв'язків, відносин, практики, в яких перебуває суб'єкт пізнання (з наук.
Словник української мови у 20 томах
суб'єкт —
-а, ч. 1》 філос. Істота, здатна до пізнання навколишнього світу, об'єктивної дійсності й до цілеспрямованої діяльності. 2》 книжн. Особа, група осіб, організація і т. ін., яким належить активна роль у певному процесі, акті. 3》 юр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суб'єкт —
СУБ'ЄКТ (від лат. subjectum — те, що лежить внизу, знаходиться в основі) — 1) В широкому розумінні особа, організована група осіб, соціальна, етнічна та політична спільнота, суспільство в цілому, що здійснюють властиву їм діяльність...
Філософський енциклопедичний словник
суб'єкт —
ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев.
Словник синонімів української мови
суб'єкт —
рос. субъект фізична або юридична особа, що здійснює економічну, господарську діяльність (людина, сім'я, підприємець, підприємство, компанія, держава).
Eкономічна енциклопедія